Жіночий рух у Луганській області сьогодні значно активізувався. Причому розвиток мають громадські жіночі організації саме сільських та об’єднаних територіальних громад. Поштовх до цього дали проекти ООН «Жінки»

Анастасія ПОЛТАВЕЦЬ

Через велику повсякденну завантаженість сільських жінок сьогодні розглядають як досить вразливу соціальну групу. І тут немає перебільшення. Жінки ведуть домашнє господарство, займаються вихованням дітей, доглядають старих батьків. Через зайнятість у них мало часу навіть на спілкування, не говорячи вже про участь в управлінні громадою.

Чи можна змінити ситуацію? Виявляється, можна, якщо поставити собі таку мету.

З початку року групи самодопомоги жінок та громадські жіночі організації області розпочнуть реалізацію 16 проектів, кожен з яких має фінансування від 200 тис. грн. Усі вони, насамперед, спрямовані на вирішення жіночих проблем. Скажімо, щоб підтримати молодих жінок з дітьми або тих, що перебувають у скрутних життєвих обставинах, допомогти людям з особливими потребами чи переселенцям тощо. В окремих випадках проекти націлені на створення кімнат для реабілітації дітей-інвалідів, в інших – передбачають встановлення вуличних тренажерів чи закупівлю медичного обладнання (скажімо, УЗД-апарату) для медичного обстеження пацієнток безпосередньо у ФАПі чи амбулаторії за місцем проживання.

Початок такій роботі вже покладено. Наприклад, у Білокуракинській об’єднаній територіальній громаді необхідними сучасними приладами сьогодні обладнується сенсорна кімната для дітей-інвалідів, а в селі Нещеретовому організація «АРТ-простір» влаштовує для жінок своєрідну територію відпочинку під відкритим небом. Тут молоді мами зможуть збиратись разом зі своїми дітьми і проводити дозвілля. Доки матусі будуть обговорювати свої проблеми і обмінюватись інформацією, дітвора бавитиметься і розважатиметься поруч.

– Хочу підкреслити, що мова йде про жіночі організації саме сільської місцевості. Тобто 16 сіл і селищ отримають фінансову підтримку для розвитку діяльності жінок, – говорить організатор громад уЛуганській області, представник «Українського жіночого фонду» Наталія Бойко. – І я вважаю, що це класно! Гроші не зосереджуються, скажімо, у Сєвєродонецьку чи Рубіжному, а безпосередньо йдуть на підтримку жінок і вразливих груп населення.

Скажімо, в селах ніколи не було спеціальних приміщень для збору жінок. Як правило, такі зібрання проходять у клубах, які зазвичай взимку стоять без опалення. Жінки окремих сіл вирішили покласти цьому край і використали можливість допомоги ООН в облаштуванні приміщень для своїх зібрань. Тут буде встановлено опалення і все, що необхідно як для роботи, так і для комфорту. Взимку, коли закінчуються сезонні роботи, у жінок врешті з’являється вільний час, який вони зможуть провести цікаво і плідно. Зібратись, скажімо, на майстер-клас, організувати зустріч з цікавою людиною чи виставку виробів хенд-мейду, просто поспілкуватись за чаєм.

– Днями розглядалася програма підтримки інститутів громадського суспільства Луганської області, і мене збентежило те, що в області мало хто знає про такі проекти на підтримку жіночої ініціативи, – розповідає пані Наталя. – Я запропонувала включити до програми цілі заходи на підтримку жіночих проектів, руху, безпосередньо жінки, як агента змін у громадах. І мене почули. Департамент масових комунікацій облдержадміністрації запропонував виписати блок таких заходів, мікро-проектів, які ОДА може підтримати. Як саме? Ввести жінок до складу обласної координаційної ради, давати їм змогу обмінюватись досвідом і висвітлювати результати своєї діяльності: що зробили і що хочуть зробити у майбутньому?

Якщо підрахувати, скільки коштів можуть отримати громади на вирішення проблем комунікації жінок, то виходить понад два мільйони гривень. Це досить солідна сума, яка буде спрямована на те, щоб активізувати інститути громадянського суспільства. Не зверху, як у нас зазвичай буває, а саме знизу.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх