Ми докладаємо багато зусиль, щоб долучитися до європейської спільноти, але не кожен знає, що наприкінці ХІХ століття селище Верхнє, яке знаходилося на території сучасного Лисичанська, вже було потужним центром європейської промисловості та інфраструктури. Звичайно, мова йде про перше найбільше європейське підприємство на сході України – содовий завод компанії бельгійського підприємця і науковця Сольве, найдовшу у Європі та другу за протяжністю у світі повітряно-канатну дорогу і цілий комплекс інших об’єктів, побудованих бельгійськими спеціалістами за новітніми на той час технологіями

Евеліна БОГДАНОВА

Всього декілька років тому завод був порізаний «на метал». Нині замість нього та канатної дороги – лише «пустеля» з височенною трубою посеред будівельних уламків. А ось будівлі (яких, до речі, більше трьох десятків), зведені європейськими майстрами, за виключенням трьох житлових будинків, які було демонтовано з тектонічних причин, і досі створюють незабутній краєвид Лисичанська.

Починаючи з другої половини ХІХ століття вільний капітал Європи активно долучався до розвитку промисловості нашого регіону. Іноземних капіталістів приваблювали величезні природні багатства, дешева робоча сила і, відповідно, високі прибутки. Так бельгійцем Ернестом Сольве і пермським купцем Іваном Любимовим у 1890 році на березі Сіверського Дінця біля крейдяної гори було розпочато будівництво содового заводу.

Для потреб службовців і робітників бельгійці створили цілий комплекс споруд, серед яких двоповерхові житлові будинки, котеджі, гуртожитки для самотніх робітників, чотирьохповерхова лікарня, школа, церква, будинок приїжджих (готель).

Більшість з них були побудовані в стилі модерн, притаманному саме європейцям. Звичайно, для місцевих жителів того часу в дивину були такі незвичайні споруди, бо більшість містян жили в одноповерхових хатах, найчастіше – «мазанках» чи будівлях з саману – цегли-сирця з глини з домішками соломи. Як кажуть краєзнавці, на перших порах місцеві жителі навіть просилися зайти на екскурсію до бельгійських будинків.

Більшість цих споруд дуже добре збереглися, незважаючи на час, природні катаклізми і військові дії. Секретом такої міцності є спеціально розроблені для гористої місцевості, якою як раз і є територія Бельгії, проекти будування. Їх використовували бельгійські спеціалісти і на території Лисичанська.

На схилі Робочої гори, в ста метрах від заводу знаходиться двоповерхова будівля, зведена у 1891 році. Це маєток директора содового заводу Сигізмунда Теплиця. У ХХ столітті в ньому розміщувався дитсадок, а з 2001 року і донині це – діюча поліклініка тубдиспансеру.

08 - Бельгийцы 2

У маєтку директора содового заводу діє тубдиспансер

В адміністративній будівлі заводу до 1990 року працювала дитяча лікарня. Домова церква поряд з лікарнею за радянських часів використовувалася як морг, і лише з 2007 року в ній відновилися церковні служіння. А ось триповерхову колишню казарму для неодружених робітників, розраховану на 200 осіб, наразі займає один з найкращих загальноосвітніх навчальних закладів Луганщини – Лисичанська багатопрофільна гімназія.

Школа для дітей робітників та службовців, створена у стилі ампір, до 1955 року використовувалася за призначенням, а далі її переобладнали під адмінбудівлю заводу. Після пожежі у 2014-му від неї залишилися лише стіни і биті вікна.

08 - Бельгийцы 3

За часів бельгійців – школа, потім – адмінбудівля заводу. Після пожежі від неї залишились самі стіни

А ось Миколаївська церква за весь період існування не зазнала жодних змін і руйнувань. Надзвичайно велична будівля лікарні, яка до останнього часу використовувалася за призначенням, наразі стоїть покинута. Споруда знаходиться на балансі області, тож долю її можуть вирішити лише на цьому рівні.

Взагалі, з трьох десятків унікальних архітектурних споруд, створених бельгійцями в Лисичанську, лише дві є пам’ятками архітектури місцевого значення. Майже всі об’єкти потребують ремонту або відновлення. Європейську цікавинку українського сходу вкрай потрібно рятувати. І це можливо, бо до цього долучилися навіть бельгійці.

Минулого тижня відбулася особлива подія: Посол Королівства Бельгія в Україні пан Люк Якобз вручив представникам Лисичанська Премію «Бельгійська спадщина за кордоном-2017» Міністерства закордонних справ, міжнародної торгівлі та співробітництва Бельгії.

Такий сертифікат надає право на участь у грантових програмах на відновлення архітектурної спадщини. Краєзнавці, музейники, історики і громадська спільнота Лисичанська і не тільки мають надію, що така можливість обов’язково буде використана, і бельгійський архітектурний ансамбль в Лисичанську стане візитівкою туристичної Луганщини.

На головному фото: розкішний корпус лікарні, що сьогодні покинутий

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх