Ще 2015-го року Кабмін уклав угоду з Європейським інвестиційним банком, у якій було закладено фінансування «Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» (НКПВУ). Постановою № 1068 КМУ узгодив для Луганщини перший транш за програмою у розмірі 79,2 млн грн. У Сєвєродонецьку на європейські кошти планувалося реконструювати адмінбудівлі міської ради, установити пелетні котельні у школах та лікарнях, тощо. Проте будівельні роботи до цього часу не розпочалися. Чому так сталося?

Роман НАЗАРЕНКО

Для успішної реалізації кредитної програми на місцях фонд «Відродження» разом із ПРООН забезпечили громадам технічну та методологічну підтримку. Експерти «Агентства стійкого розвитку Луганського регіону» стали комунікативним посередником між громадою та виконавцями проекту. Це робилося на вимогу Європейського інвестиційного банку, який був зацікавлений, щоб ЗМІ інформували громадськість про те, чи дотримується підрядник законодавства. Більше того, щоб підрядники, місцеві депутати та інші зацікавлені сторони спілкувалися з громадськістю, експерти «Відродження» розробили Положення про громадську координаційну раду. Щоб цей документ мав реальну силу планувалося, що його має затвердити виконком Сєвєродонецької міськради. Але до сьогодні виконком так і не затвердив Положення. Нещодавно прес-конференцію щодо освоєння європейських коштів у Сєвєродонецьку провели експерти«Агентства стійкого розвитку Луганського регіону» Артем Беднарський і Павло Пригородов.

За словами Павла Пригородова, будівництво затягнулося через бюрократичні складнощі. Мінфін та банк узгоджували між собою близько року, на яких умовах буде відшкодовано ПДВ. Наразі відомо, що 20% ПДВ компенсуватиме держбюджет.

У 2017 році відділ капітального будівництва Сєвєродонецької міськради, який був розпорядником коштів, оприлюднив умови тендеру. Валентина Агафонова, директорка будівельної компанії, уважно вивчила разом із представниками громадськості технічну документацію. Вони зійшлися на тому, що котельні можуть викликати погіршення екологічної ситуації в тих районах, де їх побудують. Свої зауваження громадські активісти виклали у листі і відправили його у Міністерство регіонального розвитку.

– Один із проектів – це будівництво пелетної котельні у школі №18, яка оточена багатоповерхівками. Ця котельня працюватиме, спалюючи відходи деревини. На нашу думку, житловий квартал заполонить тягучий дим. А куди діватиметься попіл? – зацікавилася Валентина Агафонова.

Своє занепокоєння щодо доцільності втілення деяких проектів висловив і генеральний директор ТОВ ХК «Мрія-Інвест» Сергій Поркуян:

– На мою думку, котельні, які працюють на деревині, морально застарілі. Я б ці кошти спрямував на проекти з втіленням сонячних батарей.

Присутня на прес-конференції директорка департаменту економічного розвитку міськради Наталія Колесник пояснила позицію місцевих керманичів:

– Виконком тричі збирався, щоб розглянути Положення про громадську координаційну раду, але в підсумку все було відхилено. Виконком вважає, що воно недосконале. Представники виконкому уважно прочитали НКПВУ, проте там ніде не згадано про координаційну раду. Виникає питання для чого її створювати, тим більше посилаючись на НКПВУ? Ми подали 50 проектів, з яких конкурсний комітет банку відібрав 10. Це пов’язано з тим, що банк надавав перевагу тим проектам, в яких використовувалися альтернативні джерела енергії. Наразі з 10 проектів 8 погоджено експертами банку. В них усунуто всі недоліки.

Представниця «Агентства стійкого розвитку Луганського регіону» Ірина Склярова додала:

– Проекти погоджені з банком, і вплинути на хід будівельних робіт уже не можна. Проте у майбутньому, коли виділятиметься другий транш, можна буде врахувати попередні недоліки та виконати все, що банк вимагає від України. Наприклад, громада має право подати скаргу міській раді, як розпоряднику коштів на місцях, на недобросовісного підрядника, якщо він порушує норми чинного законодавства. Тут уже говорилося про будівництво котельні у школі №18. Батьки школярів, колектив школи, жителі навколишніх будинків – усі ці люди є активними учасниками проекту, і в разі, якщо він дійсно несе в собі небезпеку, вони можуть звернутися до міської ради, щоб вона змінила підрядника.

Підсумовуючи прес-конференцію, автор цих рядків хоче висловити свою думку, чому європейські кошти першого траншу НКПВУ спрямовуватимуться на будівництво морально застарілих котелень. Подейкують, що у будівництві цих котелень був зацікавлений один місцевий депутат, який хотів відкрити підприємство з виготовлення пелетів. Скоріше за все, без лобіювання його інтересів тут не обійшлося.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх