Після вступу в дію Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС частка експорту Луганської області в країни ЄС почала поступово зростати та збільшилась з 46,1% до 50,4% за показниками 2017 року. За словами директора департаменту зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності Луганської ОВЦА Дениса Денищенко, існує низка факторів, які скеровують підприємства області на переорієнтацію з російського ринку на ринки Європейського Союзу, Азії та Північної Америки

Луганщина.ua

У той саме час, необхідно пам'ятати, що на показники експорту негативно вплинув військовий конфлікт. Як розповів Денис Денищенко, тенденцію падіння вдалося подолати у 2016 році, коли підприємства почали відновлювати свою діяльність, а ті, що залишились в ОРЛО, перереєструвались на підконтрольній території. Це сприяло підвищенню загального виробництва та експорту промислової продукції: у 2016 році він зріс у 1,7 рази.

Але 15 березня 2017 року Радою національної безпеки і оборони України було прийнято рішення про тимчасове припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення на Донбасі. Це значно скоротило потік товарів, який входив до складу регіонального експорту, особливо продукцію металургії та машинобудування.

– Треба розуміти, що основний промисловий потенціал області залишився на окупованій території: саме ті підприємства, які працювали у зовнішньоекономічному напряму, промислові підприємства. До так званої торгової блокади деякі підприємства були перереєстровані на контрольованій Україною території і здійснювали зовнішньоекономічну діяльність, сплачували податки. Після початку блокади ситуація стала вкрай складною для Луганщини. Якщо до блокади основним напрямом нашої зовнішньоекономічної діяльності була торгівля чорними металами, то сьогодні на перші позиції вийшов картон, – розповів керівник департаменту.

За результатами і показниками 2017 року видно, що підприємства, все ж, поступово переорієнтуються на європейські ринки. Зважаючи на бойові дії та блокаду, ринки РФ стають для нас більше закритими. Росія також ставить бар'єри для наших підприємств, вводить квоти. Крім того, об'єктивно ринки ЄС вважаються більш цивілізованими та перспективними. Хоча на російському ринку можна більше заробити у недалекій перспективі, але, зважаючи на політичне становище, завтра можна в такій ситуації програти і залишитись ні з чим.

– Керівники підприємств це розуміють і намагаються прораховувати вихід на співробітництво з ЄС, – каже Денис Денищенко.

За його даними, сьогодні серед країн ЄС найбільші обсяги експорту Луганської області припадають на Угорщину, Польщу, Чехію та Францію. Найбільший експортний потенціал мають такі товари: картон, продукція хімічної промисловості, продукція сільського господарства (мед, олія, молочна продукція), вироби зі скла, одяг та інші текстильні вироби, різноманітні прилади та апарати.

Водночас, дуже важко вести мову про конкретні терміни для підприємств Луганської області щодо повноцінної переорієнтації на ринок ЄС та переходу на європейські стандарти. Перш за все, переорієнтація експорту області на ринок ЄС потребує значних інвестицій у розвиток виробництва та його технічної відповідності європейським стандартам. У разі наявності необхідних інвестиційних ресурсів можна вести мову про 5-10 років залежно від галузі та структури виробництва.

На фото: Денис Денищенко на форумі «Схід-Експо-2017» в Києві, на якому було представлено потенціал підприємств Луганщини.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх