Чи потрібні Луганській області працівники робітничих професій? Які з професій матимуть попит на ринку праці за декілька років? А які втрачають сенс, враховуючи реалії сьогодення? Аспекти стану, проблемних питань і викликів часу системи професійно-технічної освіти Луганщини ми обговорили з Тетяною Поскряковою, начальником відділу професійної освіти та науки управління освіти та науки Департаменту освіти і науки Луганської облдержадміністрації

Евеліна БОГДАНОВА

– Скільки закладів професійної (професійно-технічної) освіти наразі надають освітні послуги на Луганщині?

– Після 2014 року на території Луганської області, підконтрольній українській владі, діяло 26 закладів професійної освіти. Зараз їх двадцять.

– Чому?

– Ми дещо оптимізували систему професійної освіти області. У 2015 році три відокремлених структурних підрозділи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка об’єдналися в один. І минулого року пройшло укрупнення закладів професійної (професійно-технічної) освіти Лисичанська та Рубіжного. Вони об’єдналися, їх було 7, зараз залишилося 3.

– Раніше заклади професійної (професійно-технічної) освіти фінансувала держава. Потім деякий час їх утримували за рахунок місцевих бюджетів. За чий кошт наразі існують ці навчальні заклади?

– Абсолютно всі заклади професійної освіти сьогодні фінансуються з обласного бюджету. Це 20 ПТНЗ, 4 комунальних заклади вищої освіти І та ІІ рівнів акредитації – Сєвєродонецький музичний коледж імені Сергія Прокоф’єва та 3 медичних коледжі в Лисичанську, Кремінній та Старобільську. І цього року до списку додалися ще 4 заклади вищої освіти І та ІІ рівнів акредитації – Рубіжанський та Первомайський (переміщений) індустріально-педагогічні технікуми, Лисичанський нафтохімічний технікум та Лисичанський гірничо-індустріальний коледж.

– Кількість працюючих підприємств в області зменшується, скорочуються штати співробітників. Чи впливає цей фактор на обсяги регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів?

– І не тільки цей фактор впливає на обсяг регіонального замовлення на підготовку молодших спеціалістів та кваліфікованих робітників. Раніше, коли ПТНЗ фінансувалися з держбюджету, обсяги замовлення були завеликі, державне замовлення на підготовку кваліфікованих робітників формувалося, скоріше, відповідно до можливостей закладу, а не виходячи з потреб ринку праці. За умови фінансування з обласного бюджету наразі регіональне замовлення визначається з огляду на реальні потреби в кадрах, тому набір за регіональним замовленням дещо скоротився. Якщо у 2015 році обсяг замовлення складав 3 тисячі кваліфікованих робітників, то цього року цей показник буде складати 2 тисячі осіб.

– Яким чином вираховується регіональне замовлення?

– На основі збірника статистичних даних Головного управління статистики в Луганській області. В ньому є інформація про всі підприємства, заклади, організації, штат яких не менше 10 осіб, згідно з якою в Луганській області на цей час офіційно працевлаштовані на підприємства 115,7 тисяч осіб. Тому дві тисячі осіб, яких ми набираємо на навчання за кваліфікаційним рівнем «кваліфікований працівник», і 970 за кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» – це всього 2,6% від кількості офіційно працюючих. Звертаю вашу увагу, що залишилися поза статистикою малі підприємства та фізичні особи-підприємці, які в основному працюють у сфері обслуговування – а це перукарні, маленькі кав’ярні, так звані точки продажу товарів, ринки.

– Заклади професійної (професійно-технічної) освіти готують молодь за чітким переліком спеціальностей. А чи можливо перепрофілювати освітній заклад, адже ситуація на ринку праці області докорінно змінилась?

– Дійсно, гірники наразі майже не потрібні, а ось у машиністах дорожнього та будівельного транспорту потреба є. Але жодного освітнього закладу, який би мав необхідну матеріальну базу для цього, в області немає. Для того щоб проліцензувати цю професію, потрібно, по-перше, матеріально-технічна навчальна база, і по-друге, люди, які зможуть навчати. І якщо кадри – майстрів виробничого навчання – ми знайдемо, то бази у нас немає. Віртуально виробничій професії навчити неможливо. Є думки закупити віртуальні лабораторії, але поки це лише плани.

– Зрозуміло, що оновлення матеріально-технічної бази навчального закладу – доволі коштовний захід. Чи втручається якимось чином у цей процес держава?

– З метою оновлення матеріально-технічної бази закладів ПТО та сприяння якісній підготовці робітничих кадрів відповідно до сучасних потреб економіки починаючи з 2016 року державою виділяється 100 мільйонів гривень для створення навчально-практичних центрів по областях. Цьогоріч у нас буде створено два навчально-практичних центри. Один – на базі ДНЗ «Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей» за професією «Зварник/електрозварник/газозварник». Другий – на базі Лисичанського вищого професійного училища № 94 – там буде створений навчально-практичний центр для «Електромонтерів/електромонтажників». На їхнє створення державою будуть виділені 2,9 млн грн. У 2016 та 2017 роках такі навчально-практичні центри були створені за професіями «Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування» і «Кравець/закрійник/швачка».

– Луганщина з промислового перетворилася на аграрний регіон. Які кроки здійснюються для задоволення зростаючого попиту на фахівців аграрних спеціальностей?

– Під час зустрічі Юрія Григорійовича Гарбуза з керівництвом Луганського національного аграрного університету народилася ідея створення так званого аграрного кластеру, який об’єднає в собі Луганський національний аграрний університет, його структурний підрозділ – Старобільський технікум та наші аграрні ліцеї. Наразі це питання знаходиться на стадії вивчення та обговорення у колективах, але таке об’єднання вирішить головну мету: підготувати для аграрної області фахівців на місцях. До обговорення створення аграрно-освітнього кластеру вже залучені керівники відповідних закладів освіти, планується залучити до цього процесу представників фермерів – крупних виробників сільгосппродукції, адже саме вони зацікавлені у професійних кадрах. Наразі цей процес триває.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх