Дорогі мешканці Луганщини!

3 червня моя рідна Луганщина відзначила 80-у річницю. З Лизівки, що на Білокуракінщині, родом моя мати. Тут я провів своє дитинство, отримав міцний гарт на усе життя. Тут я отримав перший трудовий досвід у колгоспі «Прогрес», де працював пастухом та усвідомив, що саме працьовиті селяни є годувальниками, двигуном розвитку та прогресу усієї країни. Луганщина – земля людей наполегливої праці, неперевершено красивий край з його безмежними полями, родючими землями, благодатною природою. А ще тут живуть найкрасивіші дівчата. Здається, що ще для щастя треба?

Проте історія становлення області непроста. На своєму шляху Луганщина продовжує проходити складні випробування. Понад чотири останні роки тут розриваються смертоносні снаряди, ллється кров, гинуть люди, регіон розділений підступним окупантом ганебною лінією розмежування. Мені болить за Луганщину, за кожного її мешканця.

Я мрію прогулятися рідним Луганськом, насолодитися краєвидами Провальського степу, поспілкуватися із місцевими шахтарями. Я обіцяю повернути мир в Луганську область, відродити та примножити її славу промислового регіону. Вітаю всіх жителів від Слов'яносербського до Троїцького району із ювілеєм області. Бажаю, щоб наступний день народження Луганщини ми відзначали усі разом, як єдина дружня родина. Миру вам, добробуту та процвітання, мої земляки!

Ваш Олег Ляшко

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх