Цього року очікування фермерів на державну допомогу були виправдані. У рамках виконання завдань, окреслених в Державному бюджеті України та в програмах розвитку економіки, Кабмін виділив на підтримку села 6,3 млрд грн, причому більша частина цієї суми – 4 млрд грн – зосереджена на тваринництві. Тож як сприймають сільгоспвиробники «рятувальний круг» від держави?

Анастасія ПОЛТАВЕЦЬ

ФІНАНСОВІ ІН’ЄКЦІЇ

Ми вже повідомляли, що протягом квітня-травня Департамент агропромислового розвитку ОДА спільно з обласною Асоціацією сільгоспвиробників здійснили цикл виїзних робочих нарад у райони області, під час яких спеціалісти розтлумачували наміри уряду з підтримки села.

Зокрема, йшлося про отримання спеціальної бюджетної дотації на вирощення молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб. Також обговорювався механізм державної підтримки за напрямком часткової компенсації відсоткової ставки за банківськими кредитами, компенсації вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів, а також часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких об’єктів – ферм та комплексів.

Окрім державних програм, роз’яснювались також можливості обласної програми розвитку та підтримки агрокомплексу Луганщини на 2017-20 роки. Зокрема – надання часткової компенсації на закупівлю доїльних апаратів вітчизняного виробництва для індивідуальних селянських господарств, в яких утримується не менше трьох голів. У другому кварталі обласний бюджет виділив на ці потреби 1 млн 30 тис. грн.

Тваринники області відгукнулись на такий крок влади. На отримання спеціальної бюджетної дотації до комісії Мінагрополітики подали документи 25 господарств на загальну суму 4 млн 100 тис. грн. Йдеться лише про фермерські господарства і лише про дотацію по коровам.

На отримання дотації на вирощування молодняка до комісії подали заявки 146 фізичних осіб. За цей період на 1 травня було зареєстровано 6050 голів телят. Ось так дотація сприяє тому, щоб селяни обліковували свою худобу. Найбільш активними в цьому сенсі є Кремінський район – 46 заявок та Станично-Луганський – 49 заявок.

ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НА МІСЦЯХ

Результат міг бути ще кращим, якби всі спрацювали так, як у двох названих районах. На жаль, зовсім не подано заявок від жителів Білокуракинського, Марківського та Старобільського районів.

Сєвєродонецька та Лисичанська міськради теж не залучились до реалізації державної програми. При цьому, за статистикою, у приватних господарствах по Сєвєродонецькій міськраді утримується 548 корів. Буде дуже шкода, якщо люди не отримають державної допомоги.

На думку директора Департаменту агропромислового розвитку Лариси Бичкової, причиною низької активності районів можна вважати пасивність первинної ланки, яка покликана довести населенню всю інформацію про саму програму та провести збір заявок. На жаль, селищні, сільські ради або ради ОТГ найчастіше не мають достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів та мотивації як такої. Натомість управління райдержадміністрацій відповідно до порядку використання коштів, передбачених у держаному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, позбавлені цієї функції.

Домогосподарства, які не отримали паспорти на молодняк великої рогатої худоби, що народжений у 2017 році і якому на 1 травня цього року виповнилось 13 міс., на державну дотацію вже можуть не розраховувати. Наступна дата подання документів на отримання фінансової допомоги – 1 вересня 2018 року.

Отже, потрібно вже зараз проводити планомірну системну роботу щодо ідентифікації тварин, що народжені у домогосподарствах населення.

ПИТАННЯ СОРТНОСТІ

До речі, за кількістю поданих заявок та отримання компенсацій 25% вартості техніки та обладнання вітчизняного виробництва Луганська область посідає сьогодні перше місце серед областей України. У першому кварталі, зокрема, заявки на отримання компенсації на придбання 36 одиниць сільгосптехніки та обладнання подали 26 господарств області на суму 2,2 млн грн.

За обласною програмою на відшкодування витрат на придбання установок індивідуального доїння документи подали 39 фізичних осіб. Заявки надійшли з усіх 12-ти районів області, але найбільшу активність показали біловодчани – 13 заявок на відшкодування.

– Один доїльний апарат коштує від 6 тисяч, – пояснює Лариса Бичкова. – А компенсація становить 5 тисяч. Зараз ми розтлумачуємо людям, яка ситуація склалась. Як відомо, з 1-го липня починають діяти нові стандарти щодо якості молока, другий сорт реалізації вже не підлягає. Тому вже виникають певні труднощі. Я повністю розділяю занепокоєння селян у цьому плані. Ми два місяці роз’яснювали людям, як відійти від другого сорту. Насамперед – перейти на механічне доїння. Другий етап – у двогодинний строк охолодити молоко. Але не таким способом, як це дехто робить: кидає у молоко пляшки з замороженою водою – і готово!

Йдеться, каже директор Департаменту, про охолодження за допомогою спеціального обладнання. Так ось, перепоною для селян стають саме дорогі охолоджувальні установки. Для однієї сім’ї, що тримає трьох корів, її тримати не рентабельно. Та якщо створити кооператив, то питання сортності молока можна вирішити.

– В цьому випадку можна скористуватись державною програмою. Наше завдання – щоб люди зрозуміли таку вигоду для себе, – зазначає Лариса Бичкова.

Сьогодні створено 5 ініціативних груп, яким спеціалісти Департаменту надають підтримку і в організаційному плані, і в підготовці необхідної документації для отримання державної допомоги. Але, як не парадоксально, селяни не готові прийняти кошти державної підтримки. В одному випадку не можуть підготувати пакет документів, у іншому – не вміють скласти звіт про свою фінансову діяльність або просто не хочуть напружуватись. Отже, Департамент працює у двох напрямках – з фермерами та сільгоспвиробниками і з міністерством, щоб відправлені до нього заявки були стовідсотково відпрацьовані.

До речі, 23 травня розпочала роботу конкурсна комісія з визначення суб’єктів господарювання агропромислового комплексу для отримання фінансової підтримки шляхом здешевлення кредитів у 2018 році. Зволікати, а тим більше ігнорувати цей крок влади назустріч сільгоспвиробнику не варто.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх