Під час публічної дискусії у Сєвєродонецьку було презентоване дослідження «Чим живуть мешканці тимчасово неконтрольованих територій Донбасу?», яке провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Ці матеріали мають стати орієнтиром для аналізу діяльності державних структур в Луганській та Донецькій областях

Анна ЧЕРКАШИНА

ЯК ЗМІНИЛОСЬ ЖИТТЯ

– Спонукало нас до цього соціологічне дослідження, яке ми проводили минулого року. Воно показало, що на Донбасі кожен другий опитаний нами респондент на підконтрольній частині має або родичів, або друзів чи знайомих, які живуть на непідконтрольній території. Тобто більшість людей регулярно підтримують контакти, – пояснює політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Руслан Керманич.

Тож у період 17-25 лютого 2018 року Фонд провів у містах Донецької (Миколаївка, Мирноград, Покровськ, Слов’янськ) та Луганської (Рубіжне, Сватове, Сєвєродонецьк, Старобільськ) областей 8 фокус-групових інтерв’ю з тим, аби дослідити особливості горизонтальної комунікації мешканців розділеного Донбасу та те, як респонденти фокус-груп оцінюють суспільні настрої мешканців тимчасово неконтрольованих територій.

Вивчаючи канали комунікації, відзначили, що люди здебільшого вірять не ЗМІ, а саме особистому спілкуванню. У питанні впливу конфлікту на міжособистісні відносини, вказано, що «респонденти переважно зберегли стосунки з тими родичами та близькими, що проживають на території ОРДЛО, з якими вони мають спільні або схожі погляди».

Вивчалося питання, як змінилось життя мешканців ОРДЛО за час конфлікту. За оцінками українських респондентів, у цей період покращилось передовсім становище представників військових та силових структур, «міністерств» самопроголошених «республік»; місцевих рейдерів, що захопили чужий бізнес на непідконтрольній території Донбасу. Натомість, погіршилась ситуація для широкого кола працівників; співробітників бюджетних установ (вчителів, викладачів); бізнесу, що не пристосувався до нових умов та зазнає великого тиску з боку перевіряючих «органів». Найгірше оцінюють становище пенсіонерів, які за станом здоров’я (чи з інших причин) не можуть виїздити до України по пенсію і виживають лише на місцеву грошову допомогу.

Окремим питанням стало пояснення причин конфлікту мешканцями ОРДЛО. Відзначено, що «більшість версій та причин конфлікту знімають відповідальність із населення Донбасу та покладають її на сторонні або зовнішні чинники (українську владу, Київ, націоналістів, США)».

35741629_2204964409735956_7191765726032560128_n

Спікери заходу

До учасників фокус-груп ставили запитання про тенденції сприйняття конфлікту та зміни власної позиції, оцінки ситуації в Україні та ОРДЛО, про основні проблеми та страхи мешканців ОРДЛО, їхні сподівання та очікування від майбутнього.

З’ясовано, що за останні роки в громадській думці мешканців ОРДЛО оформились принаймні 4 основні тенденції сприйняття конфлікту. Хтось із мешканців ОРДЛО тепер ще більш категорично не бажає повернення неконтрольованих територій Донбасу до складу України, хтось, навпаки, очікує на повноцінну реінтеграцію в Україну, тоді як є й такий сегмент населення в регіоні, який вже згоден на реінтеграцію територій ОРДЛО, але лише за умови зміни влади в Україні. Нарешті, останню магістральну тенденцію в громадській думці формують ті мешканці ОРДЛО, хто втомився від конфлікту і згоден на будь-яку владу, що забезпечить мир.

НЕДОВІРА ДО ВЛАДИ

На думку завідувача відділом розвитку політичних систем Національного інституту стратегічних досліджень Петра Бурковського, вивчаючи результати опитування, можна також зробити висновок, що «після чотирьох років збройного конфлікту мешканців Донбасу по обидва боки об’єднує переважно негативне сприйняття сьогодення, реальності і найближчого майбутнього».

– При порівнянні умов життя люди здебільшого схиляються до думки про те, що і там, і тут особи, які представляють владу, не переймаються їхніми проблемами і не захищають їхні інтереси, – зазначає аналітик.

Такі настрої, вважає він, посилюються особливою інформаційною ситуацією в регіоні.

– Люди кажуть, що на окупованих територіях дуже щільно працює пропаганда. Інакодумство там переслідується і придушується. При цьому на звільнених територіях люди з відкритих джерел інформації отримують переважно негативні повідомлення. Люди визнають, що є певні переваги життя на звільнених територіях, але усі ці переваги нівелюються повсюдністю корупції і слабкістю закону. Тож формується в цілому несприятлива інформаційна ситуація для діяльності української влади. Тобто на Донбасі поки що не створено основу для поширення настроїв щодо переваг життя в Україні порівняно з окупованими територіями, – розмірковує Петро Бурковський.

А ось об’єднує громадян по обидва боки лінії розмежування... прагнення повернутися до довоєнної соціально-економічної реальності.

– Домінує почуття тривожності і безпорадності перед реальністю. Люди намагаються від цього втекти, обмежуючи горизонт планування особистого життя і концентруючись на повсякденних питаннях, – коментує дослідження Петро Бурковський.

На його думку, «апелювання до патріотичних почуттів буде марним, доки державні інституції не зазнають докорінних змін і не продемонструють ефективність і чутливість до інтересів людини».

БОРОТИСЯ ЗА ЛЮДЕЙ

У публічній дискусії на задану тему взяли участь громадські активісти з Луганщини та Донеччини.

– Ми цю картину спостерігаємо вже протягом чотирьох років. І всі про це знають. Але чому нічого не робиться тими, від кого залежить вирішення цих питань? – такою була реакція на презентацію результатів дослідження громадського активіста з Лисичанська Анатолія Рижкова. Він наголосив на серйозності й обґрунтованості роботи соціологів, але підкреслив, що хотів би отримати відповідь на питання: чому центральна влада насамперед не реагує на факти корупції на місцях?

35768471_2204964399735957_6023632516710137856_n

Активна фаза дискусії

Відзначають глибину порушеної проблематики також сєвєродончани – координатор громадського руху «Очищення» Яна Кравцова і координатор Кризового медіа-центру «Сіверський Донець» Сергій Пятниця. Вони підкреслюють, що «комунікація на горизонтальному рівні» вже давно ведеться, проте «потрібен якийсь методологічний підхід». Адже одна справа – спілкуватися з тими, хто змушений в силу обставин жити в ОРДЛО, але залишається проукраїнські налаштованим, а інша – з тими, які все ще сумніваються.

– Ми боремося за тих, хто зараз ще не визначився – із своєю стороною, ментальною парадигмою. Боремося за тих, хто і там, і там, хто не хоче нічого чути чи бачити. І питання у тому, що ми можемо зробити на цих територіях, аби дійсно люди їхали і визначали, що в Україні жити краще, ніж в ОРДЛО, – вважає координатор руху «Сильні громади» (Донеччина) Валентин Краснопьоров.

На його думку, ці території будуть розділятися все більше в поглядах, і конфлікт загалом – це питання десятків років. Тож тут потрібні відповідні стратегії, як впливати на українців, які вимушені жити в умовах тимчасової окупації.

Від імені дослідників, завідувач відділу розвитку політичних систем Національного інституту стратегічних досліджень заявив, що ними «попередньо виписані кілька блоків рекомендацій». Серед них: на наших територіях має підтримуватись гідний рівень оплати праці для працівників бюджетної сфери; треба сприяти з боку держави започаткуванню громадянами власного бізнесу; активно реагувати на незаконний тиск правоохоронних і фіскальних органів на підприємців.

– Треба областям об’єднувати зусилля і вимагати від уряду більше коштів на відновлення регіону, стежити за тим, щоб ці кошти більш раціонально й ефективно використовувалися. Ще інтенсивніше відновлювати соціальну інфраструктуру і промисловий потенціал. Це буде давати людям впевненість у майбутньому і показувати, що є перспектива розвитку і виходу на мирне життя, – вважає Петро Бурковський.

І це лише частина з попередніх рекомендацій, які будуть адресовані Адміністрації Президента України.

На головному фото: презентація дослідження

Друкувати
© За матеріалами Луганщина.ua
Новости по теме
На Луганщині проведуть дослідження для в...

В Луганській області стартував польовий етап дослідження STEPS. Про це повідомили в Центрі громадського здоров’я М...

Детальніше
39
МЗС України висловлює рішучий протест що...

Міністерство закордонних справ України висловлює рішучий протест у зв’язку з указом президента Росії, який відкриває шлях до...

Детальніше
393
Другий тур остаточно визначився – туди в...

Центр досліджень «Соціс» опублікував березневу соціологію. За нею – лідером президентських перегонів залишається...

Детальніше
367
Соціологія - свіжа, лідери - незмінні: ...

Центр досліджень «Соціс» оприлюднив березневі цифри. Якби вибори відбулися минулої неділі, до другого туру вийшли би В...

Детальніше
319
На блокпості в районі проведення операці...

Працівниками Національної поліції України зі складу Об'єднаних сил 12 березня на одному з блокпостів в районі проведення ООС було ...

Детальніше
254
Порошенко і Зеленський виходять до друго...

За даними станом на кінець січня рейтинг кандидатів в Президенти України очолив Володимир Зеленський. За нього віддали би свої гол...

Детальніше
486
Уряд Швейцарії доставив медичне обладнан...

Уряд Швейцарії у період з 8 по 11 червня доставив черговий гуманітарний вантаж на окуповані території Донецької та Луганської обла...

Детальніше
486
У 2018 році на Луганщині СБУ скерувала д...

Протягом 2018 року слідчими Служби безпеки України завершено досудове розслідування стосовно 28 функціонерів окупаційної адміністр...

Детальніше
482
Вгору