За чотири роки бойових дій Трьохізбенка настраждалась...Постійні обстріли напружують нерви людей, а у декого не витримує серце. Інфаркти та інсульти стали найбільш поширеними хворобами серед місцевого населення, бо людям дуже важко впоратися зі стресом

Анастасія ПОЛТАВЕЦЬ

Після перенесеного інсульту багато хто з трьохізбенців обмежив своє пересування і заточений у чотирьох стінах власного будинку. Дещо виручив би інвалідний візочок, але багатьом він не по кишені. Офіцери цивільно-військового співробітництва в Сєвєродонецьку взялись допомогти людям.

Перший візочок для пересування військові привезли 87-річній Марії Олександрівні Кочеровій. Доки збирали його та лаштували, стара жінка виглядала у вікно і думала: «Оце б якби ходили ноги, вибігла б у двір, запитала у хлопців, що їм треба. Може водички...».

Колись були у Марії Олександрівни ходунці, подаровані благодійниками, але після того, як вона впала та добряче забилась, більше не хотіла ними користуватись. Мріяла про коляску. Та найбільше, певно, про неї мріяла Валентина, донька Марії Олександрівни, яка доглядає за матір’ю. Ось зараз, влітку, вивезла б матір у холодочок – нехай дихає свіжим повітрям, а сама поралась би поруч. Мати й донька живуть лише на одну пенсію Марії Олександрівни, і живуть бідно. Для Валентини роботи в селі немає, до пенсійного віку їй ще чотири роки, отже, купити візочок цій сім'ї не було за за що. А тут приїжджають офіцери ОЦ ЦВС ОТУ «Північ» до Сєвєродонецьку і привозять чудовий подарунок. Ну як не порадіти!

Такі засоби пересування для людей з інвалідністю отримали ще два літні жителі Трьохізбенки. За інвалідом першої групи Василем Іщенком сьогодні доглядає мати, якій вже під 80 років. Така маленька, худенька, але витримує велике навантаження, бо на ній і город, і турбота про сина. Дякуючи матері, наполовину паралізований Василь міг раніше пересуватись на візочку, але той був дуже старий, «варений-переварений», до того ще й вузький, а згодом – зовсім зламався. Зараз чоловік може сидіти лише у подушках, але так хочеться на свіже повітря! Коли офіцери ЦВС привезли йому коляску, він дуже зрадів. Не лише за себе, а й за матір. Можливо, тепер вона матиме менше турбот.

Миколі Дмитровичу Лукінову теж поталанило стати «іменинником»: йому військові привезли коляску саме таку, як треба. Він чоловік огрядний, тому йому потрібний засіб пересування, що витримує велику вагу. Візок, який Микола Дмитрович інколи брав напрокат у односельця, був для нього замалий.

– Ми привезли коляску, зібрали її, і я жартома кажу: «Давайте, дядьку, «мерседеса» вашого перевіримо», – розповідає офіцер цивільно-військового співробітництва Сєвєродонецька Андрій Горбатюк. – Він засміявся, а дружина говорить: «Зараз я його підготую». Через деякий час, опираючись на палицю, з допомогою дружини він вийшов до нас. Ми допомогли йому зійти зі сходів, посадили ... Микола Дмитрович був дуже задоволений. Візок підійшов йому за розміром. А у бабусі вона була більш легкою, складалась, тобто, зручна для транспортування. Ми коли визначали, кому яку коляску потрібно виділити, то зрозуміли, що старенькій підійде саме така. Тим більше, що з нею буде легше вправлятись і її вже немолодій донці.

Усі три візочки доставили волонтери на прохання групи ЦВС. Вони німецькі, якісні та зручні. Військові вперше вручали таку допомогу населенню прифронтової території. До цього привозили і роздавали гуманітарні товари, зокрема, одяг, постільні комплекти, побутову хімію тощо.

– Потреба у візочках існує і для інших мешканців Трьохізбенки, в основному це люди похилого віку, тому ми тримаємо це питання в полі зору. Заявки зібрані і зафіксовані у Центрі ЦВС. Щойно з’явиться можливість вручити їх людям, що потребують такого засобу пересування, ми із задоволенням це зробимо, – зазначає офіцер.

За інформацією секретаря Трьохізбенської військово-цивільної адміністрації Ольги Стрельникової, засобів пересування у селищі потребують ще п’ять мешканців. В основному це літні люди, які перенесли інсульт. Керівник ВЦА Трьохізбенки Віталій Великонда вже звернувся до багатьох інстанцій та благодійників з проханням забезпечити візочками жителів громади, які не можуть пересуватись самостійно, і розраховує на позитивний результат.

Такого ж результату чекають і офіцери ЦВС у Сєвєродонецьку.

На фото: Микола Дмитрович Лукінов задоволений – візочок якраз для нього

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх