Харчову та переробну промисловість області сьогодні представляють 35 підприємств середнього та великого бізнесу і 83 малих підприємств у восьми галузях – хлібопекарській, масло-олійній, м’ясній, молочній та інших. На жаль, через російську агресію і пов’язані з цим бойові дії значна частина таких підприємств втратила свої ринки збуту і досі від цього оговтується

Анастасія ПОЛТАВЕЦЬ

Для адаптації у нових умовах потрібен час, можливості, умови і, зрозуміло, кошти. Це в цілому складає проблему, отже, як це зазвичай буває, бізнес інших областей сповна скористався даною ситуацією і заполонив луганський ринок своєю продукцією, залишивши місцевих виробників без вигідних позицій. Як і за рахунок чого можна повернути втрачене?

Один з виходів – підвищення конкурентоспроможності луганської продукції за рахунок впровадження системи якості управління безпекою продуктів харчування НАССР відповідно до умов міжнародних стандартів.

На п’яти підприємствах харчової та переробної промисловості області (а це два молочні переробні заводи, ще два – по переробці риби та м’яса і одна пивоварня) впровадження таких стандартів проводиться. На жаль, решта виробництв таких можливостей не має. Проблема у всіх спільна – брак коштів. Скажімо, для втілення в життя систем НАССР на хлібопекарському виробництві потрібно в середньому близько півмільйона гривень. Це дуже багато.

- Тому ми звертаємось до галузевого міністерства з проханням закласти в бюджет наступного року кошти для переробних підприємств, – коментує ситуацію директор Департаменту агропромислового розвитку ЛОДА Лариса Бичкова. – Це можуть бути кредити, компенсація по кредитній ставці, або ще якийсь фінансовий механізм, що дозволить втілити нашим підприємствам ці стандарти. Бо півмільйона гривень – це нереальні кошти для наших підприємців. Маю надію, що обласна влада, враховуючи таку ситуацію, також закладе кошти у наступний бюджет, аби допомогти харчовій промисловості.

Головне джерело інвестицій в основний капітал підприємств харчової та переробної галузі становлять власні кошти. В технологічній структурі капітальних вкладень переважають витрати на впровадження прогресивних технологій, процесів реконструкцій та технічне переоснащення діючих підприємств, освоєння виробництва нової конкурентоспроможної продукції.

Зокрема, у поточному році на ПАТ «Біловодський маслоробний завод» встановлено обладнання, призначене для бактеріальної та механічної очистки молока, яке дозволяє знизити загальну кількість бактерій до десяти разів і видалити 95-98% спор. До кінця року на КСП «Привілля» планують завершити будівництво цеху з переробки молока. На ТОВ «Марківський сироробний завод» впроваджується лінія для сушки підсирної виворотки. На ФОП «Привалов» проводиться реконструкція бійні та фасувального цеху для м’яса перепілок. У двох випадках з названих прикладів – це проекти Агентства США з міжнародного розвитку USAID, які були виграні в конкурсі. А «Привалов» і Марківський сирзавод впроваджують власні кошти і власні інвестиції. На жаль, перелік таких прикладів обмежений...

– Економіка, як відомо, – це якість і ціна, – пояснює Лариса Бичкова. – Ціною ми можемо взяти, бо в нас невелике логістичне плече і доставка коштує недорого. Але в нас немає такого об’єму продукції, як, скажімо, у харківських переробників. Вони можуть демпінгувати ціну в рамках великих об’ємів. А нам у цьому випадку треба думати, як витіснити чужу продукцію зі свого ринку. Моніторити, чому купують харківську продукцію, а не нашу.

А дійсно, чому, скажімо, наші школярі споживають кисломолочну продукцію, яку возять з Харкова, в той час, як Кремінський молокозавод виробляє продукцію, що пройшла всі стандарти якості? Це відносно молоде підприємство, збудоване в 2003 році і в проекті якого передбачені всі процеси за умовами системи НАССР. Сьогодні вже є домовленість з Департаментом освіти ОДА стосовно того, щоб школярі області споживали кисломолочну продукцію місцевого виробника, продукція якого, як з’ясувалось, вирізняється кращою якістю, аніж харківська.

Щодо фірмової торгівлі, то тут теж особливо нічим похвалитись. Свої торгівельні точки має «Привілля» та Марківський сирзавод. На жаль, цей напрямок діяльності підприємств також не дуже розвинутий і через невеличкі обсяги виробленої продукції, і через брак коштів на створення фірмової торгівлі, яка передбачає приміщення, обладнання, додатковий штат працівників.

Але робота у даному напрямку триває – переконує Лириса Бичкова. З місцевими переробниками активно працює місцева торгова мережа «Сім’я». Зокрема, Біловодський маслозавод продає тут майже весь асортимент своєї продукції. До речі, це підприємство сьогодні взяло курс на зовнішні ринки, і сьогодні, наприклад, вже має серйозні контракти з Африкою, поставляючи туди своє масло. Шукає вихід на зовнішні ринки і Марківський сирзавод.

На думку Лариси Бичкової, виставка «СхідЕкспо» у Львові, де ПРООН організовує перемовини з потенційними інвесторами, допоможуть і біловодчанам, і марківчанам, й іншим виробникам харчової та переробної промисловості області, які приймуть участь у даному форумі, знайти для себе вигідних інвесторів і заключити з ними вигідні контракти.

Друкувати
© За матеріалами Луганщина.ua
Новости по теме
Вгору