Про стан забезпечення прав людини на Сході України, зокрема на окупованих територіях, документування воєнних злочинів та досвід звернення постраждалих у міжнародні судові інстанції – в інтерв’ю з Олексієм Бідою, координатором Центру документування воєнних злочинів та порушень прав людини Української Гельсінської спілки з прав людини

Евеліна БОГДАНОВА

– Олексію, розкажіть, як здійснюється моніторинг стану порушень прав людини на територіях, непідконтрольних Україні?

– З окупованими територіями працювати достатньо важко. По-перше, ми туди не в’їзні. По-друге, люди там достатньо залякані і розповідати щось бояться. Але ми отримуємо інформацію, наприклад, від внутрішньо переміщених осіб, які вже виїхали. Ми підписані на різного роду новинні сайти так званих «ЛНР» та «ДНР», моніторимо їхні місцеві групи у соцмережах, а також активно співпрацюємо з організацією «Донбас-SOS», яка за гарячою лінією анкетує людей з непідконтрольних територій телефоном та передає нам ці анкети для подальшого опрацювання.

– Де знаходиться найближча до Луганської області приймальня УГСПЛ?

– В Луганській області наразі приймалень УГСПЛ немає. Найближчі – у Слов’янську, Краматорську, Торецьку, Покровську, Маріуполі.

– Тож який стан з правами людей на підконтрольних та непідконтрольних територіях?

– Якщо поглянути на статистику звернень до наших приймалень, найчастіше консультуються переселенці з приводу соцвиплат.

Якщо порівняти окуповані та підконтрольні території за кількістю звернень про незаконне ув’язнення або перевищення повноважень посадових осіб, то, звичайно, окуповані території зараз у великому плюсі. Наприклад, більше 3,5 тисяч людей пройшли через місця несвободи у якості військовополонених та заручників. На підконтрольних територіях ми знайшли лише 12 осіб, готових надати свідчення про те, як їх утримували наші силовики.

Але тут теж є побоювання, що таких випадків було більше.

– Як відбувається процедура допомоги людям, яких утримували у полоні?

– Якщо людину утримували у полоні, перше, що треба зробити його рідним, поки вона знаходиться там, це подати заяву у поліцію. Якщо людину вже звільнено, їй потрібно подати заяву особисто. Наші приймальні на місцях можуть допомогти у її складанні. Далі ми можемо розпочинати якусь судову процедуру.

Зрозуміло, що до національних судів ці матеріали у більшості випадків не передають. Поліція аргументує це тим, що немає доступу на непідконтрольну територію, тому провести повноцінні слідчі дії немає можливості. І ці справи залишаються без розгляду в суді. Якщо все ж таки проведено розслідування, проводиться розгляд справи в національних судах. Якщо ні, ми звертаємося до Європейського суду з прав людини.

– Як довго триває процедура розгляду справ в ЄСПЛ?

– Ця процедура займає у найкращому випадку 5-7 років. Тому люди, які звертаються, повинні розуміти, що якусь компенсацію вони отримають не одразу, а можуть розглядати це як вкладення свого часу у майбутню сатисфакцію. Подали ми їх більше двохсот. Перші справи, які подавалися ще у 2014 році, наразі знаходяться на стадії комунікації.

– Хто є відповідачем у цих справах?

– Позови подаються як проти України, як держави, яка не забезпечила права людини на власній території, так і проти РФ, як держави, яка наразі контролює окуповану територію.

Зараз Україна подала проти РФ два позови за фактами 2014-2015 та 2015-2016 років. Після рішення суду про те, кому саме була підконтрольна територія, де відбувалися злочини, буде прийнято рішення проти кого будуть розглядатися подані спілкою позови – проти РФ чи проти України.

– Які компенсації на національному рівні може отримати людина, якщо її права було порушено?

– Якщо військовослужбовець був у полоні, він може розраховувати на компенсації, які були прописані в законодавстві ще до початку конфлікту. А ось з цивільними громадянами – все дуже непросто. Наприклад, 100 тисяч гривень, які було обіцяно виплатити заручникам, звільненим під час великого обміну 27 грудня минулого року. Наразі під це рішення підпадають наші моряки і в’язні Кремля. Але, знову таки, це ще не закон, який розповсюджується на всю категорію, а вибіркове, разове рішення.

– Тобто в окремих випадках людина може отримати лише моральне задоволення від рішення суду?

– Якщо ми говоримо про людину, яка пройшла через полон, то рано чи пізно буде прийнято особливий статус для таких людей, я маю на увазі і військових, і цивільних. Цим людям будуть призначені не тільки компенсації, але й пільги в різній формі. Ми зараз працюємо над тим, щоб на законодавчому рівні цей статус з’явився.

– Які проблеми спіткають переселенців із соцвиплатами?

– Серед останніх звернень основні – це ті випадки, коли пенсіонер кожні два місяці повинен приїжджати відмічатися в УПСЗН, в банках, щоб йому не припинили виплати. Якщо він своєчасно не встигає відмітитися, йому доводиться відновлювати наново свій статус, проводити ідентифікацію місця проживання, де він зареєстрований за довідкою ВПО. Незважаючи на те, що комісії, які приймали рішення щодо призначення (відновлення) соціальних виплат, відмінили, ніхто не відмінив акти цих комісій, тому наразі на місцях вигадують що завгодно – або ЖЕКи складають якісь акти, або представники УПСЗН.

Є й інший казус. Якщо людина зареєструвалася на підконтрольній території, придбала нерухомість або прописалася у родичів, вона може відмовитися від статусу ВПО. В такому разі Пенсійний Фонд припиняє виплати пенсії, аргументуючи тим, що підставою для виплат є паперова справа або електронна справа і довідка переселенця. Якщо немає довідки ВПО, на підставі електронної справи пенсії не виплачують. Людину позбавляють виплат, і знову таки потрібно звертатися до суду, щоб їх відновити.

– Які звернення надходять з території проведення ООС?

– В першу чергу звертаються переселенці. У другу – постраждалі від конфлікту, які отримали поранення чи у яких зруйнована нерухомість.

Якщо багатоквартирні будинки відновлюються доволі активно, то приватні будинки – це більша проблема. Тому до нас звертаються власники приватних будинків, які не отримали компенсацію. Якщо люди мають акт про руйнування від місцевих рад, то це вже документ, з яким можна працювати далі. Якщо такого акту немає, справа набагато складніше, адже людині потрібно довести, що її будинок був зруйнований саме під час військових дій.

Що стосується поранень, тут теж багато спірних питань. Наприклад, люди під час виписки з лікарні отримують документ про побутову травму. І розраховувати на якісь компенсації, як жертви конфлікту, вони не можуть. Тоді ми через суд намагаємося підтвердити, що людина отримала поранення в результаті обстрілу. Призначаються повторні експертизи характеру поранення, отримуються покази свідків.

КОНТАКТИ УГСПЛ:

– Консультація юристів: (044) 3839519, (094) 9286519.

– Щодо питань, пов’язаних із окупацією Криму та Сходу України: (050) 1402565, e-mail – krym.priemnaya@gmail.com.

- Документування воєнних злочинів на Сході України: (096) 0607670, e-mail – center.doc@helsinki.org.ua

Друкувати
© За матеріалами Луганщина.ua
Новости по теме
Вгору