Нова українська школа – це ключова довготермінова реформа Міністерства освіти і науки, яка розпочалась у 2018 році. Головна її мета – створити школу, яка дає хороші знання, в якій приємно вчитись. Освітяни області підбдивають перші підсумки реформування

Анастасія ПОЛТАВЕЦЬ

ПОЧНЕМО З ЦИФР

Загалом в закладах освіти області відкрито 337 перших класів. 24 класи з російською мовою навчання і 313 – українською. Тут навчається 5963 першокласника, з них 38 дітей з особливими освітніми потребами. В перших класах працює 382 вчителя. На реалізацію реформи "Нова українська школа" Луганщині з державного бюджету виділено 15 млн 157 тис. грн.

Ці кошти, насамперед, були спрямовані на закупівлю дидактичного матеріалу, придбання сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту для початкових класів нової школи. Звичайно, ця субвенція не покривала всіх фінансових потреб, отже, місцеві бюджети також взяли участь в реалізації першого етапу реформування освіти, виділивши на її потреби 5 млн 535 тис. грн.

Департамент освіти і науки ОДА у повному обсязі і своєчасно розподілив субвенцію між бюджетами нижчого рівня. Здавалося б, кошти є, отже, проблем не буде. Але вони виникли там, де їх не очікували. Далася взнаки відсутність учасників відкритих торгів і пропозицій від виробників шкільних меблів. Через перевантаження цих виробників протягом листопада і грудня спостерігається затримка постачання товарів, на які вже укладено договори.

– Станом на сьогодні закупівля та доставка меблів, дидактичних матеріалів, комп’ютерного обладнання вже завершені у Старобільському районі, Чмирівській та Троїцькій ОТГ, Троїцькому та Марківському районах, по інших територіях доставка товарів, згідно з укладеними договорами, триватиме до кінця року, – коментує директор Департаменту освіти і науки ОДА Юрій Стецюк. – За підсумками фінансового року ми обов’язково проаналізуємо результативність цього напряму роботи, сформуємо та подамо галузевому міністерству свої пропозиції щодо налагодження консультаційної підтримки територій в організації торгів. Ми очікуємо, що, на жаль, проблема закупівлі меблів та дидактичного матеріалу продовжуватиметься і в наступному році.

ДІТЯМ ЦІКАВО, БАТЬКАМ ПОДОБАЄТЬСЯ

Нагадаємо, що першими Нову українську школу в якості експерименту апробували минулоріч чотири заклади освіти Луганщини. Це Попаснянська багатопрофільна гімназія №25, Лиманська загальноосвітня школа Старобільського району, Сватівська ЗОШ №8 і Сєвєродонецький навчально-виховний комплекс "Спеціалізована школа-колегіум Національного університету Києво-Могилянська академія". Отже, понад 200 колишніх першачків сьогодні вже навчаються у другому класі. Весь цей час Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти проводить науковий супровід експериментальної діяльності.

Які ж підсумки цієї роботи? Як показують моніторингові та соціальні дослідження, у дітей, насамперед, розвивається емоційний інтелект. Вони здобули навички ефективного конструктивного спілкування і співпраці в команді, стали більш відкритими, можуть сформулювати і відстояти позицію, презентувати свою індивідуальність, не бояться сказати "ні", бо у них зник страх помилки. Учні навчаються із задоволенням та захопленням, освітнє середовище стало різноманітним і зручним.

До речі, жоден з батьків не висловив своїх дорікань щодо програм навчання дітей за новим експериментом. Навпаки, вони відзначають, що тепер не потрібно спонукати дітей йти до школи, бо вони йдуть на заняття з бажанням.

Щодо вчителів пілотних класів, то вони, насамперед, визначають свою академічну свободу у виборі форм та методів навчання, використання сучасних методик викладання, інтегрований курс "Я досліджую світ", на їхню думку, робить навчання у школі більш ефективним, постійно підтримує ентузіазм дітей, а нове обладнання дає змогу проводити урок цікавіше і продуктивніше.

Втім, відзначаючи позитивні практики реформування освіти в нашій області, Юрій Стецюк називає і недоліки проекту:

– Насамперед, це несвоєчасна доставка видавництвами навчальних посібників для учнів пілотних класів. Невідповідність кількості учнів площі класної кімнати. Скажімо, на думку вчителів, максимальна кількість учнів повинна бути не більшою, ніж 20-25 осіб. А у нас трапляється більше. Також вчителі перевантажені виготовленням дидактичного матеріалу під час підготовки до інтегрованих уроків. І ще таке: не всі педагоги сприймають гамір дітей. На сьогодні ми все зробили та підготували для того, щоб діти займались за новою програмою. Але йти новим шляхом – це завжди складно. Час покаже, над чим нам слід попрацювати.

МАЙБУТНЄ – ЗА ОПОРНОЮ ШКОЛОЮ

Мережа опорних шкіл в області наразі складається з 14 навчальних закладів. Чотири з них створено в Попаснянському районі, три – в Станично-Луганському, дві – в Кремінському, по одній – в Старобільському, Міловському і Новоайдарському районах, і по одній в Біловодській та Троїцькій ОТГ. Загалом в опорних закладах освіти навчається 4530 учнів, з них 580 – у 18 філіях. Сьогодні вже є рішення щодо створення опорних шкіл в Марківському районі (це буде Марківська гімназія) і в Чмирівській ОТГ.

Як відомо, окремі представники місцевої влади і батьки сприймають цей процес по-різному. Одні розуміють, що єдиний правильний вихід – це створення опорного закладу і новітнього освітнього середовища. Тобто такого місця, де дитина отримує хороші знання, займається спортом, проводить дозвілля. Інші не хочуть цього бачити. Юрій Стецюк висловлює свою точку зору:

– Оскільки у нас є школи, де навчається мало дітей, де існує брак вчителів, недостатньо якісна освіта (і ми це бачимо за результатами ЗНО), то, на мій погляд, опорна школа потрібна. Взяти для прикладу Гірську школу-гімназію. Після того, як вона стала опорною, школу зовсім не впізнати. Вона навіть зовні стала привабливою. Тут є все для навчання. Як керівник освіти області, я вважаю, що в кожному районі, в кожній об’єднаній громаді повинна бути опорна школа. У нас багато обдарованої молоді. На жаль, не всі діти сільської місцевості мають змогу відвідувати, скажімо, Малу академію наук. Опорна школа ж дає можливість отримати якісну освіту.

За планом Департаменту освіти наступного року в області буде створено 25 опорних навчальних закладів. Юрій Стецюк має надію, що в процесі децентралізації керівники ОТГ побачать і зрозуміють необхідність створення таких навчальних закладів. Бо це піде на користь тій громаді, яка думає про своє майбутнє.

Фото: ЛОІППО "Принципам Нової української школи доводиться навчатися і педагогам".

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх