Звучить прикро, але за п’ять років війни жителі Луганщини вже звикли до лінії розмежування та незручностей, з якими доводиться стикатися під час її перетину. «Вбити» півдня чи навіть цілу добу, аби подолати відстань, на яку раніше витрачалось кілька годин, – цим вже нікого не здивуєш. Набагато гірше, коли людина опиняється в повній безвиході, вже пройшовши «квест» на КПВВ та діставшись пункту призначення. Як це трапилось с героїнями нашого матеріалу

Ганна СИМОНОВА

Про цю історію ми дізналися з соцмереж і записали зі слів людини, яка допомагала постраждалим владнати ситуацію. Так що на повну достовірність не претендуємо. Наш матеріал – скоріше, застереження для тих, хто може потрапити в подібну халепу.

Отож, відбувалося все у Бахмуті, на сусідній Донеччині. На початку січня дві літні мешканки Луганська вирішили навідатися у справах на підконтрольну Україні територію. Поїздка йшла за планом, аж поки жінки не спохватилися, що їхні документи, телефони і всі цінні речі ... вкрали. Це й у довоєнні було непрємною справою, а тепер – повна катастрофа, тому що без паспорту перетнути лінію розмежування людям, що живуть на окупованій території, неможливо.

Надворі вже вечоріло. Зрозумівши, що сьогодні назад у Луганськ вони не дістануться, жінки почали шукати допомоги. Перш за все звернулися у відділок поліції. Але там, за їхніми словами, «нічим не допомогли». Наступна думка – переночувати на місцевому залізничному вокзалі. Де, як виявилося потім, влаштовувати ночівлю заборонено.

Що робити? Ні родичів, ні бодай знайомих в Бахмуті жінки не мали. Можна було попросити у перехожих телефон. Але номерів своїх близьких, зважаючи на похилий вік, вони не пам’ятали. Тим часом температура на вулиці падала: аби вберегтися, треба було терміново приймати рішення. І вони прийняли: влаштувалися у під’їзді житлового будинку.

Звісно, на цьому поневіряння не припинилися. Через деякий час про наявність у під’їзді сторонніх осіб стало відомо мешканцям будинку. Пристойно вдягнених жінок вони, чомусь, прийняли за безхатьків. Здійнявся галас, і, напевно, все закінчилось би вигнанням останніх, якби скандал не зупинила дівчина з цього ж під’їзду. Вона вгамувала сусідів, винесла ковдри жінкам, щоби ті зігрілися, і розмістила у соцмережі заклик про допомогу.

– Я учусь на врача, и мой взгляд сразу упал на гипс, который был у женщины на руке, и целые очки с дорогими линзами, что уже говорит о том, что человек не бездомный, – розповіла вона. – Мы с моей семьей стали искать помощи в благотворительных организациях, так нашли общежитие по улице Чайковского, где есть пункт помощи переселенцам.

Рятівниця змогла зібрати певну суму грошей, якої жінкам вистачило на харчування й необхідні витрати до того часу, поки за ними не приїхали родичі. До речі, зв’язатися з ними через соціальні мережі допомогли вже інші небайдужі люди у гуртожитку.

«Схоже на справжнє диво», – коментували користувачі мережі під дописом про цю пригоду.

А це і справді так. Страшно уявити, як би розвивалися події, якщо б на шляху жінок не трапився янгол-охоронець.

Тому хочеться звернутися до читачів: відправляючись у дорогу, прочитайте самі та розкажіть близьким інструкції про те, як уберегти цінні речі від крадіїв під час поїздок. Заздалегідь запишіть чи спробуйте запам’ятати хоча б один номер людини, яка в разі потреби може прийти вам на допомогу.

Не зайвими в записнику будуть номери й адреси благодійних організацій, на кшталт Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Таких організацій досить багато – їхні контакти є у вільному доступі в інтернеті.

Якщо вам ніде зупинитися, дізнайтеся у місцевих адресу найближчої частини ДСНС чи попросіть перехожих зателефонувати «101»:

– Чим ми можемо допомогти в такій ситуації? Ми можемо надати нічліг, – розповіли у прес-службі ГУ ДСНС в Луганській області. – У нас є пункти надання допомоги, де людина може ночувати в розумних межах – до 10-ти днів. У Сєвєродонецьку такий пункт знаходиться по вул. Промисловій, 38 (ДПРЧ 35). Такі пункти є в кожному місті та районному центрі області. Можна зателефонувати на «101» – вас направлять і все розкажуть. На місці вам обов’язково допоможуть зв’язатися с родичами. А далі треба потурбуватися про повернення додому.

– Для цього в першу чергу треба йти в поліцію. Там люди пишуть заяву, що за таких-то обставин було скоєно крадіжку документів, – пояснють у прес-службі ГУ НП в Луганській області. – Поліція реєструє заяву, відкриває кримінальне провадження. Людям видають відповідну довідку. З цієї довідкою вони мають піти в підрозділ ДМС (паспортний стіл – ред.), і там вже є свої вимоги, які надати документи на отримання нового паспорта.

Але всі ми знаємо, скільки часу займає оформлення нової ID-карти. Плюс – до 10-ти днів на оформлення нового пропуску для перетину лінії розмежування. Чи є можливість пришвидшити процес? Тут ваші дії залежать від конкретних обставин. Наприклад, чи збереглися будь-які інші документи, які підтверджують особу. Якщо, як описано у ситуації вище, документів не залишилося жодних, фахівці, до яких ми звернулися по коментар, рядять наступне (може спрацювати для тих, хто має довідку ВПО).

Написавши заяву в поліцію, зверніться до управління Пенсійного фонду або УПСЗН, де ви зареєстровані, та попросіть ксерокопії паспорту і коду зі своєї справи. Потрібно буде зробити копію копій. Ідеально, якщо в відомстві вам видадуть довідку про те, що ви перебуваєте на обліку.

З цими документами і довідкою треба піти в паспортний стіл і подати заяву на новий паспорт. Скоріше за все, вашу особу повинні будуть підтвердити родичі або близькі друзі. У ДМС складуть акт, на підставі якого оформлять тимчасову довідку з фотографією.

За цією довідкою можна буде виїхати в ОРДЛО. Але через місяць потрібно обов’язково повернутися за новою ID-карткою, інакше на підконтрольну територію ви більше не потрапите.

Звісно, все це – лише поради. Як складеться саме ваша історія – невідомо. Тож краще за все намагатися її уникнути.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх