Гібридна війна та виклики у сфері безпеки стали основною темою для обговорення в ході круглого столу, який відбувся 14 березня в Сєвєродонецьку. Серед спікерів заходу – заступник голови Луганської облдержадміністрації Юрій Клименко, надзвичайний і повноважний посол Литовської республіки в Україні Марюс Януконіс та голова представництва НАТО в Україні Александер Вінніков

Евеліна БОГДАНОВА

СТРАТЕГІЯ ІНФОРМПОЛІТИКИ

Луганська область з 2014 року знаходиться в епіцентрі збройного протистояння, та інформаційно-психологічний вплив на свідомість її мешканців з боку Російської Федерації розпочався ще раніше. З початком відкритої агресії щодо України засоби пропагандистської машини стали більш зухвалими, цинічними, але й більш витонченими.

Серед них – фейкові (вигадані) повідомлення, а також хибні, неправдиві, «перекручені» інтерпретації реальних фактів, спрямовані на дискредитацію української влади та Збройних сил України. Саме про це учасникам круглого столу розповів Юрій Клименко, навівши приклади «свіжих» фейків, розповсюджених окупантами.

Захист інформаційного та кіберпростору, протидія ворожій пропаганді та необхідність впровадження стратегічних комунікацій – виклики часу, – зауважив він. – Тому обласною владою розробляється і реалізується цілий комплекс заходів із відновлення каналів комунікації та їх ефективного використання. Ми практично відновили втрачені канали інформації, але сьогодні як ніколи нам потрібна підтримка з боку європейської спільноти.

Заступник губернатору також анонсував презентацію нової Глобальної стратегії інформаційної політики Луганської області, яка відбудеться вже наприкінці березня.

ШЛЯХ ДО НАТО

Однією з важливих складових протидії країні-агресору є євроатлантична інтеграція України. З початку російської агресії, і це підтвердив в ході круглого столу голова представництва НАТО в Україні, рівень взаємодії між НАТО та Україною в практичному вимірі став безпрецедентно високим. Нещодавно Північноатлантичний Альянс визнав прагнення нашої держави до набуття повноцінного членства в НАТО, додавши Україну до переліку країн-аспірантів.

Детально про напрями співробітництва НАТО з Україною розповів присутнім Александер Вінніков. Він окреслив напрямки реформ та навів приклади допомоги, яку Альянс надає Україні.

НАТО надає практичну підтримку Україні, – зазначив пан Вінніков. – Для цього Альянс застосовує багато інструментів, передбачених Комплексним пакетом допомоги, затвердженим під час саміту НАТО у Варшаві у 2016 році. Він містить понад 40 адаптованих заходів із підтримки у 13 ключових сферах, зокрема – консультації експертів НАТО. Пакет також передбачає реалізацію програм з розвитку потенціалу та можливостей в межах 10 трастових фондів на загальну суму близько 40 млн євро.

В ході обговорення пан Вінніков окремо зупинився на системних реформах. На меті – досягнення Україною стандартів та принципів НАТО у найкоротший термін: до 2020 року. Ключовим є нещодавно зареєстрований у Верховній Раді новий проект Закону України «Про національну безпеку». Цей закон має впровадити зовсім нову систему міністерства оборони, вибудувати чітку лінію розподілу повноважень та відповідний цивільний контроль в секторі безпеки та оборони.

Технічних стандартів НАТО приблизно 1300. Але набагато ціннішими є стандарти, які стосуються практичних інституцій – економіки, системи безпеки та інших, – наголосив голова представництва. – Без них досягнення суто технічних стандартів не призведе до тих результатів, які потрібні Україні.

Окремо Александер Вінніков підкреслив, що НАТО неухильно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.

КІНЦЕВА МЕТА

Надзвичайний і повноважний посол Литовської республіки в Україні Марюс Януконіс на прикладі своєї країни навів переваги членства в НАТО і розповів про всебічну підтримку України з боку Литви.

НАТО – це велика й ефективна міжнародна організація, тому, звичайно, країні вигідно бути її членом, – зазначив він. – Один з головних факторів – це те, що колективна оборона коштує дешевше, ніж індивідуальна. Невеликим країнам, таким як Литва, Латвія, Естонія, складно придбати серйозне озброєння, а колективна оборона працює за принципом солідарності. Як приклад, в Литві діє місія повітряної поліції НАТО – країни надають свої винищувачі, вони базуються в Литві і патрулюють повітряний простір трьох країн Балтії.

Ключовим меседжем спікерів круглого столу стало те, що гібридна війна, розпочата Росією, – це новий виклик для міжнародного співтовариства. Тому протидіяти цій загрозі потрібно докладаючи спільних зусиль.

Кожен успіх України – це чергова поразка нашого ворога. І наближення України до стандартів НАТО, впровадження реформ в різних сферах – від політики до оборони – відбувається не стільки заради членства у Північноатлантичному Альянсі чи Євросоюзі, скільки заради кращого майбутнього для українського народу.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Новости по теме
Президент підписав зміни до Конституції,...

Історичний день у Верховній Раді. 19 лютого Президент підписав зміни до Конституції, які закріплюють курс до НАТО і Євросоюзу і зо...

Подробнее
Ми йдемо своїм шляхом і цей шлях до член...

Верховна Рада України ухвалила 334 голосами президентський законопроект щодо закріплення у Конституції України курсу на членство У...

Подробнее
Наверх